Міський Інтернет-портал Львова «Твоє місто» розпочав спеціальний проект про альтернативну освіту у Львові «Освіта 3.0». Суть даного проекту полягає в тому, щоб у серії матеріалів розповісти про те, де у місті навчають по-іншому, які методики використовують та про людей, які у звичайних садках, школах та університетах ініціюють зміни. 

Від тепер усі, хто цікавляться освітніми новинками, зможуть знайомитися з реальними навчальними закладами Львова та людьми, які застосовують власні ідеї та методики на практиці. Для цього не потрібно їхати у столицю західної України, достатньо мати який-небуть гаджет з підключенням до мережі Інтернет та бажання розвиватися самому та змінювати речі, що вас оточують.

Довідка: TvoeMisto.tv — ресурс в інформаційному просторі Львова, який зміщує акценти в сторону оригінальності, цікавості та корисності; це проект про ритм і стиль Львова та людей, які творять це місто і роблять його кращим. Портал «Твоє місто» розповідає про всі нововведення, закони та правила у простій та доступній формі, подає вичерпну інформацію про місця та події, які можуть бути корисними і пізнавальними. 

Скільки людей у даний час володіє кількома десятками іноземних мов? Зрозуміло, що їх дуже мало. Але життя не стоїть на місці і практично щодня відбуваються якісь зміни у різних куточках світу у всіх сферах життя, про які людина дізнається або з друкованих джерел, або через мережу Інтернет рідною мовою авторів. Це простий варіант, адже, на теперішній час, є багато текстових онлайн перекладачів, які на достатньо високому рівні донесуть вам суть статті. А як бути, якщо це педагогічний досвід, про який не достатньо прочитати, а потрібно ще й про нього почути і побачити в дії? Тут вже потрібен перекладач — людина, яка синхронізує вашу розмову з автором розробки чи методики. В сучасних реаліях, мало хто з вчителів (за винятком самих учителів іноземних мов) може дозволити собі особистого перекладача.

Довгий час це залишалося проблемою, доки киянин Олександр Коновалов не ініціював створення додатка “Droid Translator”, що дозволяє перекладати співрозмовників з 30 мов у режимі реального часу. Однією з основних доступних користувачам переваг нового сервісу є синхронізація контактів Skype. Тобто для підключення додатка “Droid Translator” користувачеві не потрібно реєструвати новий обліковий запис чи вводити паролі.

У липні минулого року розробники заявили, що мобільний додаток став безкоштовним для всіх користувачів операційної системи Android.

Від тепер спілкування та обмін досвідом можливі не тільки між носіями однієї мови, а виходить на міжнародний рівень. Пристрій з ОС Android та додаток “Droid Translator” відкривають нові двері до світових освітніх процесів в режимі реального часу. Головне знайти людину, у якої ви хочете перейняти передовий досвід.

P.S. Особисто мною додаток ще не тестувався, тому буду вдячний за відгуки від вчителів, учнів чи батьків, які спробували дану новинку на практиці. Відправляйте листи на електронну скриньку чи пишіть у Facebook. Контактні дані вказані у розділі “Допомога-онлайн”.

“Школа погана, вчителі погані, домашніх завдань забагато, щодня самостійні/контрольні ще й ці ДПА/ЗНО нікому не потрібні…” — приблизний перелік того, що доводиться чути від батьків на зборах чи при індивідуальній розмові. “Жити неможливо, нема кому державою керувати, кругом одні некомпетентні керівники…”— ті самі люди, але вже перед віконечком каси при оплаті компослуг чи при перегляді чергової порції новин на ТБ. А тепер визначимо, який зв’язок між першим набором висловлювань і другим на прикладі однієї із високорозвинених країн світу— Японії.

Вихідна точка процесу освіти в Японії не школа, а дитячий садок. Саме там дитину навчають основ  знань з математики й двох абеток — хираґана та катакана.

До початкової школи японці вступають у віці 6 – 7 років. Тут діють полегшені правила: немає домашніх завдань, не треба виконувати серйозних робіт і складати іспити. Її головна мета — дати загальні знання та навички, щоб підготувати учнів до більш відповідальних етапів. З першого класу обов’язковим предметом є рідна мова (сучасна, середньовічна і стародавня японська). У середній школі з’являються курси за вибором — уже можна спробувати визначитися зі спеціалізацією. Навчаються у дві зміни: ранкову або денну. У початковій школі зазвичай не буває більше чотирьох уроків на день, що тривають по 45 хвилин. У середній — уже шість занять по 50 хвилин, а в старшій школі дітям інколи доводиться перебувати з 8 до 18 год.

Японських школярів називають одними з найбільш зайнятих і працьовитих людей у країні. Уже в середній школі в них в з’являється величезна кількість домашніх і перевірочних завдань. Навчальний рік ділиться на три семестри: перший триває з квітня по липень, другий — з вересня по грудень і останній, відповідно, з січня і до кінця березня. Всі канікули витрачаються на підготовку до іспитів і написання робіт. Так само минають і вихідні — за виконанням завдань, інколи немає часу навіть вийти на вулицю.

Іспити починаються з сьомого класу. Вони відбуваються два або три рази на рік та є одними з найсерйозніших випробувань у житті кожного японця. Існують остаточні перевірки, що визначають, чи перейде школяр до наступного класу, школи або до вищого навчального закладу і вступні.

У японських школах діють спеціальні гуртки під назвою кай. Після закінчення навчального часу школяр обов’язково бере участь у якій-небудь колективній діяльності — з огляду на свої вподобання. Він може обрати спортивне, творче або соціально корисне дозвілля. Учні також проводять щось на зразок парламентів, самітів, конференцій. Усе це робиться для того, щоб підготувати дитину до дорослого життя.

Крім самої школи, є спеціальні освітні заклади дзюку — репетиторські контори, що пропонують курси з різних предметів. Японська школа не гарантує такого навчання, що ти абсолютно точно успішно складеш іспити, тож майже всі учні відвідують дзюку, і до пізнього вечора старанно займаються, щоб підтягнути свій рівень. Але саме тому діти зовсім не мають вільного часу, додому приходять пізно ввечері та встигають хіба що зробити домашні завдання та лягти спати.

Спільних підручників для всіх у японських школах немає: Міністерство освіти дає рекомендації, але школа сама вирішує, в якому напрямі їй рухатися і які посібники та спеціальні предмети обирати. 

Щоб потрапити до університету, треба успішно скласти спершу шкільний, а потім вступний іспити. Жодних преференцій тут немає: навіть якщо на «відмінно» закінчив школу, це не звільняє від перевірки знань при вступі до вишу. Бюджетних місць в японських вишах немає, але існують гранти і стипендії. Багато студентів йде в академічну відпустку і заробляє потрібну суму або бере кредит. Фінансовий чинник істотно знижує можливість японців здобути вищу освіту. Однак бажання навчатися залишається у 90 % випускників шкіл. До деяких ВНЗ, наприклад, Токійського університету або університету Кейо, вступити надзвичайно важко — це вважається досягненням усього життя і гарантує високооплачувану роботу.

Як бачите, щоб жити добре (як в Японії) потрібно працювати і щось змінювати, а щоб робити ці якісні зміни потрібно вчитися та здобувати знання.

За матеріалами з сайту: http://pedpresa.ua

Державна підсумкова атестація з математики випускників 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів проводитиметься у письмовій формі. Завдання для проведення атестації укладають учителі математики, погоджує педагогічна рада та затверджує керівник навчального закладу.

Для проведення державної підсумкової атестації буде підготовлено декілька варіантів атестаційних робіт. Кожна робота ділиться на  3 частини.

Перша частина: 10-12 завдань у тестовій формі з 4-5 варіантами відповіді на кожне, один з яких правильний. Виконуючи завдання першої частини, учень не повинен наводити будь-які міркування. Завдання з вибором відповіді вважається виконаним правильно, якщо в роботі указана тільки одна літера, якою позначена правильна відповідь.

Друга частина: 4-6 завдань відкритої форми з короткою відповіддю. Завдання вважається виконаним правильно, якщо в роботі вказана тільки відповідь. Усі необхідні обчислення виконуються у чернетці.

Третя частина: 3-4 завдання відкритої форми. Завдання вважаються виконаними правильно, якщо наведено розгорнутий запис з обґрунтуванням кожного етапу розв’язання та вказано правильну відповідь. Правильність виконання завдань третьої частини оцінює вчитель відповідно до критеріїв і схеми оцінювання завдань.

У кожній iз частин атестаційної роботи рекомендується поєднати завдання з алгебри і геометрії у орієнтовному відношенні 2 до 1. Завдання охоплюють увесь курс математики 5-9 класах.