Якщо на аркуші паперу позначити дві точки А і В і з’єднати точки лінією за допомогою лінійки, то одержимо фігуру, яка називається «відрізком». Одержаний відрізок позначається АВ або ВА. Точки А і В називаються кінцями відрізка.

Зверніть увагу! Точки позначають великими латинськими літерами.

Запам’ятайте! Будь-які дві різні точки можна з’єднати лише одним відрізком.

Кожний відрізок має довжину. Довжину відрізка, який зображено на аркуші, можна виміряти за допомогою лінійки з поділками. Для цього прикладемо до відрізка лінійку так, щоб поділка, позначена числом «нуль», сумістилася з одним кінцем відрізка, тоді другий кінець відрізка вкаже на число, яке дорівнює довжині відрізка.

Довжини відрізків вимірюються в таких одиницях довжини:
– міліметрах;
– сантиметрах;
– дециметрах;
– метрах;
– кілометрах.

Запам’ятайте!
1 см = 10 мм;
10 см = 1 дм;
10 дм = 100 см = 1 м;
1 000 м = 1 км.

Два відрізки називаються рівними, якщо вони мають рівні довжини.

Щоб побудувати відрізок заданої довжини, необхідно позначити точку, яка буде одним кінцем відрізка. Лінійку прикласти так, щоб точка сумістилася з позначкою «нуль». Другий кінець відрізка позначити біля позначки лінійки, що відповідає заданій довжині. За допомогою лінійки з’єднати позначені точки.

Якщо декілька відрізків розмістити так, що кінець одного відрізка є початком другого, то утвориться фігура, яка називається ламаною. Відрізки, з яких складається ламана, називаються ланками ламаної.

Довжина ламаної дорівнює сумі довжин ланок, з яких вона складається.

Якщо на аркуші паперу провести відрізок АВ, і за допомогою лінійки продовжити його вліво і вправо за кінці відрізка, то одержимо фігуру, яка є прямою. Продовжувати лінію можна нескінченно. Пряму називають за допомогою двох її точок, через які вона проведена. Ми провели пряму АВ. Іноді прямі позначають однією маленькою латинською буквою.

Запам’ятайте! Пряма не має кінців; пряма є нескінченною.
Через дві різні точки можна провести лише одну пряму.

Якщо провести відрізок АВ і продовжити його за точку В, одержимо фігуру, яка називається променем. Точка А – початок променя. Кінця промінь не має. Такий промінь називається АВ.
Якщо відрізок АВ продовжити за точку А, то одержимо промінь ВА.

Зверніть увагу! У назві променя перша літера — початок променя, друга – будь-яка точка цього променя.

Якщо на прямій позначити точку, то вона розіб’є пряму на два промені, тому промені ще називають півпрямими. Два промені, які утворюють пряму, називаються доповняльними променями, оскільки доповнюють один другого до прямої.

Промінь, на якому обрано початок відліку і одиничний відрізок, називається координатним променем. Кожна точка координатного променя має свою координату. Наприклад, точка, яка знаходиться на відстані п’яти одиничних відрізків від початку відліку, має координату п’ять.
Координати точок записуються у дужках після букви, якою позначено точку.

Зверніть увагу!
Координатний промінь нескінченний.
Початок відліку має координату нуль.
Довжина одиничного відрізка може бути будь-якою.

Прикладом частини координатного променя може слугувати лінійка з поділками. Кажуть, що на лінійку нанесено шкалу, тобто систему поділок з відповідними числами.
Шкалу також мають термометр, спідометр, годинник.
Відстань між найменшими поділками шкали називають ціною поділки.
Ціна поділки учнівської лінійки – один міліметр, термометра – один градус температури.

Матеріал з сайту: http://shkolyar.in.ua