Фігури, які вивчає стереометрія, називають тілами. Наочно тіло уявляють як частину простору, зайняту фізичним тілом і об­межену поверхнею.
Многогранником називається тіло (частина простору), обме­жене скінченною кількістю плоских многокутників. Многокутники, які обмежують многогранник, називають його гранями, їх сторони — ребрами, а вершини — вершинами многогранника.

Многогранник, дві грані якого — рівні n-кутники з відповідно паралельними сторонами, а всі інші п граней — паралелограми, нази­вається n-кутною призмою.

Рівні n-кутники призми називаються основами, а паралело­грами — бічними гранями, сторони основи — ребрами основи, інші ребра — бічними ребрами.
В призмі ABCD A₁B₁C₁D₁:  ABCD, A₁B₁C₁D₁ — основи; АA₁, ВВ₁, СС₁, DD₁ — бічні ребра; АВ, ВС, CD, AD, А₁В₁, В₁С₁, С₁D₁, A₁D₁ — ребра основи.

Призма називається прямою, якщо її бічні ребра перпендику­лярні до основи.
Пряма призма називається правильною, якщо в її основі ле­жить правильний многокутник.  Бічними гранями прямої призми є прямо­кутники.

Площа поверхні та об’єм прямої призми

Площа бічної поверхні прямої призми дорівнює до­бутку периметра її основи на висоту (довжину бічного ребра):

S_б = Р ∙ H.

Площа повної поверхні призми: S_п= S_6ічн + 2S_осн.

Об’єм прямої призми дорівнює добутку площі її основи на висоту (до­вжину бічного ребра):

V = S ∙ H.