Призма. Площа поверхні та об’єм

Фігури, які вивчає стереометрія, називають тілами. Наочно тіло уявляють як частину простору, зайняту фізичним тілом і об­межену поверхнею.
Многогранником називається тіло (частина простору), обме­жене скінченною кількістю плоских многокутників. Многокутники, які обмежують многогранник, називають його гранями, їх сторони — ребрами, а вершини — вершинами многогранника.

Многогранник, дві грані якого — рівні n-кутники з відповідно паралельними сторонами, а всі інші п граней — паралелограми, нази­вається n-кутною призмою.

Рівні n-кутники призми називаються основами, а паралело­грами — бічними гранями, сторони основи — ребрами основи, інші ребра — бічними ребрами.
В призмі ABCD A1B1C1D1:  ABCD, A1B1C1D1 — основи; АA1, ВВ1, СС1, DD1 бічні ребра; АВ, ВС, CD, AD, А1В1, В1С1, С1D1, A1D1 — ребра основи.

Призма називається прямою, якщо її бічні ребра перпендику­лярні до основи.
Пряма призма називається правильною, якщо в її основі ле­жить правильний многокутник.  Бічними гранями прямої призми є прямо­кутники.

Площа поверхні та об’єм прямої призми

Площа бічної поверхні прямої призми дорівнює до­бутку периметра її основи на висоту (довжину бічного ребра):

Sб = Р ∙ H.

Площа повної поверхні призми: Sп= S6ічн + 2Sосн.

Об’єм прямої призми дорівнює добутку площі її основи на висоту (до­вжину бічного ребра):

V = S H.